повідсихати
ПОВІДСИХАТИ, ає, док. 1. Відсохнути (про все або багато чого-небудь).
2. Втратити здатність рухатися, перестати діяти (про руки, ноги). Писати [протокол] на самого себе? Та швидше руки мені повідсихають! (Збан., Єдина, 1959, 70).
Щоб (бодай) руки (язики) повідсихали кому, лайл. - уживається як побажання зла кому-небудь. - Щоб тому руки повідсихали,.. хто й местиме вашу буцегарню! (Стор., І, 1957, 111); - Пощо, кажу, дівку держиш у себе? Аби про тебе не знати що казали? - А щоб їм язики повідсихали! (Хотк., І, 1966, 124).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повідсихаю | повідсихаємо |
2 особа | повідсихаєш | повідсихаєте |
3 особа | повідсихає | повідсихають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повідсихав | повідсихали |
Жіночий рід | повідсихала | |
Середній рід | повідсихало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повідсихаймо | |
2 особа | повідсихай | повідсихайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повідсихавши |