повісмо
ПОВІСМО, а, с. 1. Пучок оброблених конопель або льону, готовий для прядіння, а також одержана з нього пряжа. Молодиці поприходили до Онисі Степанівни й розібрали все прядиво, всі повісма конопель та льону (Н.-Лев., III, 1956, 87); Витіпала жменю [плосконі] Ониська, потім гарненько повісмо нею зв'язала (Головко, II, 1957, 24); // Пасмо. Кімнатка старого Гільзе.. Довгі повісма вовни висять по всіх усюдах (Л. Укр., IV, 1954, 245); З-під капелюха вибивалося повісмо білого волосся (Збан., Курил. о-ви, 1963, 137); * Образно. Вітер з гулом роздмухує полум'я, і воно бурхає жаркими повісмами з дверей (Гончар, III, 1959, 378); * У порівн. Ось мене стрічає жінка - Сиві, як повісмо, коси (Павл., Бистрина, 1959, 72).
2. заст. Міра прядива. [Комашиха:] Я принесла вам, свахо, чотири повісма прядива, що колись позичала (Кроп., II, 1958, 211); - А чи багато напряли, Прісько? - Повісом з сорок з дочками напряла, - відповіла Пріська (Бурл., О. Вересай, 1959, 12).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | повісмо | повісма |
Родовий | повісма | повісм |
Давальний | повісму | повісмам |
Знахідний | повісмо | повісма |
Орудний | повісмом | повісмами |
Місцевий | на/у повісмі | на/у повісмах |
Кличний | повісмо | повісма |