погрузати
ПОГРУЗАТИ, аю, аєш, недок., ПОГРУЗНУТИ і ПОГРУЗТИ, зну, знеш; мин. ч. погруз, ла, ло і погрузнув, нула, ло; док. 1. Застрявати, в'язнути в чому-небудь. Рура від помпи досі гниє на подвір'ю, заржавіла та до половини погрузла в болоті (Фр., II, 1950, 385); // перен. Дійшовши до якого-небудь стану, потрапивши в якесь становище (звичайно погане, варте осуду), не знаходити сил, можливості вийти з нього. Щаслива і я.. Адже це я тебе відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (Речм., Твій побратим, 1962, 123).
2. перен., розм. Цілком віддаватися якій-небудь справі. На пошті в цей час його заміняла Соломія, а в останні дні тільки те й робила, що все глибше й завзятіше погрузала в своє хазяйство (Кучер, Трудна любов, 1960, 135).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погрузаю | погрузаємо |
2 особа | погрузаєш | погрузаєте |
3 особа | погрузає | погрузають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погрузатиму | погрузатимемо |
2 особа | погрузатимеш | погрузатимете |
3 особа | погрузатиме | погрузатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | погрузав | погрузали |
Жіночий рід | погрузала | |
Середній рід | погрузало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погрузаймо | |
2 особа | погрузай | погрузайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | погрузаючи | |
Минулий час | погрузавши |