подвір'ячко
ПОДВІР'ЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до подвір'я. - Я закличу до себе троїсті музики та наманю хлопців повну хату і кімнату, ще й подвір'ячко (Н.-Лев., І, 1956, 96); Згадалось невеличке, завжди чистеньке подвір'ячко, садок за хатою (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 21); Ой, чого плачеш, чого жалуєш, молодая Ярино? Ой, чи жаль тобі татонька свого Чи подвір'ячка його? (Укр.. лір. пісні, 1958, 105).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | подвір'ячко | подвір'ячка |
Родовий | подвір'ячка | подвір'ячок |
Давальний | подвір'ячкові, подвір'ячку | подвір'ячкам |
Знахідний | подвір'ячко | подвір'ячка |
Орудний | подвір'ячком | подвір'ячками |
Місцевий | на/у подвір'ячку | на/у подвір'ячках |
Кличний | подвір'ячко | подвір'ячка |