подлубати
ПОДЛУБАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Док. до длубати 1. Подлубати долівку.
2. Длубати, колупати якийсь час. Чапа.. подлубав пальцем у густій бороді (Панч, Гомон. Україна, 1954, 70).
@ В голові подлубати, жарт. - розміркувати, обдумати. [Нечипір:] Легко сказати, Тяжко зробити: Перш треба подумать, В голові подлубать! (Кроп., І, 1958, 215).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подлубаю | подлубаємо |
2 особа | подлубаєш | подлубаєте |
3 особа | подлубає | подлубають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подлубав | подлубали |
Жіночий рід | подлубала | |
Середній рід | подлубало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подлубаймо | |
2 особа | подлубай | подлубайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | подлубавши |