позаписуваний
ПОЗАПИСУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позаписувати. - От подивись, які чудові пісні українського народу позаписувані оце недавно (Н.-Лев., І, 1956, 403); // позаписувано, безос. присудк. сл. Тільки зупинився [Захар] в другій кімнаті біля високих диктових таблиць, на яких було позаписувано якісь безсистемні слова (Кучер, Трудна любов, 1960, 113).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позаписуваний | позаписувана | позаписуване | позаписувані |
Родовий | позаписуваного | позаписуваної | позаписуваного | позаписуваних |
Давальний | позаписуваному | позаписуваній | позаписуваному | позаписуваним |
Знахідний | позаписуваний, позаписуваного | позаписувану | позаписуване | позаписувані, позаписуваних |
Орудний | позаписуваним | позаписуваною | позаписуваним | позаписуваними |
Місцевий | на/у позаписуваному, позаписуванім | на/у позаписуваній | на/у позаписуваному, позаписуванім | на/у позаписуваних |