позаплітуваний
ПОЗАПЛІТУВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до позаплітувати. .Коси у дрібушки позаплітувані (Кв.-Осн., II, 1956, 17); [Храпко:] Дівчат повно, у коней гриви стьожками позаплітувані, мов весілля справляють... (Мирний, V, 1955, 195).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позаплітуваний | позаплітувана | позаплітуване | позаплітувані |
Родовий | позаплітуваного | позаплітуваної | позаплітуваного | позаплітуваних |
Давальний | позаплітуваному | позаплітуваній | позаплітуваному | позаплітуваним |
Знахідний | позаплітуваний, позаплітуваного | позаплітувану | позаплітуване | позаплітувані, позаплітуваних |
Орудний | позаплітуваним | позаплітуваною | позаплітуваним | позаплітуваними |
Місцевий | на/у позаплітуваному, позаплітуванім | на/у позаплітуваній | на/у позаплітуваному, позаплітуванім | на/у позаплітуваних |