позеленити
ПОЗЕЛЕНИТИ, ню, ниш, док., перех. Док. до зеленити. - Сюди-сюди! - гукав він на Галю, що мала було сідати прямо на траву, - позелените плаття (Мирний, IV, 1955, 142); * Образно. Не жди весни, - святої долі! Вона не зійде вже ніколи Садочок твій позеленить, Твою надію оновить! (Шевч., II, 1963, 407).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позеленю | позеленимо |
2 особа | позелениш | позелените |
3 особа | позеленить | позеленять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позеленив | позеленили |
Жіночий рід | позеленила | |
Середній рід | позеленило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позеленімо | |
2 особа | позелени | позеленіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позеленивши |