позирнути
ПОЗИРНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до позирати 1. Гафійка позирнула на батька прихильним оком (Коцюб., II, 1955, 50); Вуйко позирнув до торби і вийняв нещасливий оловець [олівець] (Фр., І, 1955, 247); Лука позирнув нахмурений (Головко, І, 1957, 296); Я вже не раз бачив, як вони, оті дельфіни, гралися в морі, переплигували з хвилі на хвилю, ніби спиналися навшпиньки, щоб позирнути, що воно робиться на березі (Збан., Мор. чайка, 1959, 105); Парубок позирнув по крамниці, де б сісти, побачив ослона, сів (Гр., І, 1963, 441).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позирну | позирнемо |
2 особа | позирнеш | позирнете |
3 особа | позирне | позирнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позирнув | позирнули |
Жіночий рід | позирнула | |
Середній рід | позирнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позирнімо | |
2 особа | позирни | позирніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позирнувши |