позриватися
ПОЗРИВАТИСЯ, ається, аємося, аєтеся, док. 1. Перестати триматися на чомусь (про все або багато чого-небудь); зірватися.
2. Упасти, скотитися, зсунутися, втративши опору, рівновагу (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Потяг Матте пролетів тим часом пару верст і став, як закопаний, від дзвінка з кабіни командира. Можна було дивуватись тільки, як не позривались з місць гармати! (Ю. Янов., І, 1958, 114).
3. Рвучко встати, піднятися або дуже швидко залишити якесь місце (про всіх або багатьох); схопитися. - Хотів побачити, як позриваються [люди] від гуку [шуму пожежі] та почнуть утікати (Фр., VIII, 1952, 407); Вже засипали [опришки], коли раптом в боці Жаб'я зачервоніло небо. - Глянь, отамане, - стрепенувся Пугач. Довбуш встав, хлопці позривалися з місць (Гжицький, Опришки, 1962, 242); // перен., розм. Швидко, раптово покинути, залишити що-небудь (місце перебування, роботу і т. ін.) (про всіх або багатьох). [Дід:] От водило, - так мов усі чорти позривалися з пекла. І знаю ж, що близька й хата, а не піймаю тропи та й годі... (Стар., Вибр., 1959, 656).
Позриватися на [рівні] ноги - те саме, що Зірватися на [рівні] ноги (про всіх або багатьох) (див. нога). Всі арештанти позривалися на ноги (Фр., І, 1955, 315).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позриваюся | позриваємося |
2 особа | позриваєшся | позриваєтеся |
3 особа | позривається | позриваються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позривався | позривалися |
Жіночий рід | позривалася | |
Середній рід | позривалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позриваймося | |
2 особа | позривайся | позривайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позривавшись |