покачати
ПОКАЧАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Посовати, повертіти, покрутити кого-, що-небудь на чомусь або по чомусь; покотити що-небудь кругле то в один, то в інший бік. Глянь, як кішка: покачає лапкою клубок та й кине, а тоді знов (Сл. Гр.); // Виваляти. Чоловік не посіє, не розсипавши, а собака не з'їсть, не покачавши (Номис, 1864, № 9876).
2. Вирівняти, вигладити качалкою та рублем (полотно, білизну і т. ін.). Вона пооджимала свої сорочки, другого дня одзолила, попрала й покачала (Н.-Лев., II, 1956, 302).
3. Розкачати тісто, надаючи йому певної форми. Покачай коржі (Сл. Гр.).
4. Качати якийсь час помпою воду, нафту, газ і т. ін. Прошка цей недавно демобілізувався і тепер працює на водокачці, а після роботи, йдучи додому, ніколи не мине нагоди покачати воду і тут (Гончар, Тронка, 1963, 131).
5. розм. Підкидати якийсь час гуртом кого-небудь угору, виражаючи повагу, любов, захоплення і т. ін.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покачаю | покачаємо |
2 особа | покачаєш | покачаєте |
3 особа | покачає | покачають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покачав | покачали |
Жіночий рід | покачала | |
Середній рід | покачало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покачаймо | |
2 особа | покачай | покачайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покачавши |