поквапність
ПОКВАПНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. поквапний. [Сімон (хапає газету і переглядає ):] Ох! (Читає з гарячковою поквапністю) (Фр., IX, 1952, 16); Не поспішав [Мухтаров] подавати руку і в думці прощав поквапність і недоречність фрази Любові Прохорівни (Ле, Міжгір'я, 1953, 37); Максим розумів, що Романов ніяк не хоче виправдати його поквапності повернутися якомога скоріше до передвоєнних справ (Рибак, Час.., 1960, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поквапність | поквапності |
Родовий | поквапності, поквапности | поквапностей |
Давальний | поквапності | поквапностям |
Знахідний | поквапність | поквапності |
Орудний | поквапністю | поквапностями |
Місцевий | на/у поквапності | на/у поквапностях |
Кличний | поквапносте | поквапності |