поклацування
ПОКЛАЦУВАННЯ, я, с. Дія за знач. поклацувати і звуки, утворювані цією дією. З характерним поклацуванням б'ють ворожі самоходи, замаскувавшись десь по вибалках за дамбою (Гончар, III, 1959, 359).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поклацування | поклацування |
Родовий | поклацування | поклацувань |
Давальний | поклацуванню | поклацуванням |
Знахідний | поклацування | поклацування |
Орудний | поклацуванням | поклацуваннями |
Місцевий | на/у поклацуванні | на/у поклацуваннях |
Кличний | поклацування | поклацування |