поковка
ПОКОВКА, и, ж., спец. Заготовка, признач. для кування, або металевий виріб, одержаний в результаті кування. На завод майбутня машина прибуває у вигляді поковок сталі, листів прокату, листів слюди (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 164); Це не жарти - робити поковку із злитка в двісті тридцять тонн! (Собко, Біле полум'я, 1952, 221); Сам [гетьман] випробував засуви і залізну поковку на дубових дверях (Ле, Наливайко, 1957, 442).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поковка | поковки |
Родовий | поковки | поковок |
Давальний | поковці | поковкам |
Знахідний | поковку | поковки |
Орудний | поковкою | поковками |
Місцевий | на/у поковці | на/у поковках |
Кличний | поковко | поковки |