покремсати
ПОКРЕМСАТИ, емсаю, емсаєш, док., перех., розм. Грубо, нерівно порізати, розідрати, пошматувати. Шубку варто було всуціль покремсати!.. (Смолич, Дитинство, 1937, 114); - Навалився на нашу ділянку цілий полк моторизованої піхоти, танки, міномети. Всю землю залізом і вогнем покремсали (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 25).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покремсаю | покремсаємо |
2 особа | покремсаєш | покремсаєте |
3 особа | покремсає | покремсають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покремсав | покремсали |
Жіночий рід | покремсала | |
Середній рід | покремсало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покремсаймо | |
2 особа | покремсай | покремсайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покремсавши |