покріпити
ПОКРІПИТИ 1, плю, пиш; мн. покріплять; док., розм. Те саме, що покріпитися 1. - Покріплю ще, потерплю трохи, - не вгамується - покину! - .. сказала Мар'я (Мирний, III, 1954, 73).
ПОКРІПИТИ2 див. покріплювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покріплю | покріпимо |
2 особа | покріпиш | покріпите |
3 особа | покріпить | покріплять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покріпив | покріпили |
Жіночий рід | покріпила | |
Середній рід | покріпило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покріпімо | |
2 особа | покріпи | покріпіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покріпивши |