покупити
ПОКУПИТИ, куплю, купиш; мн. покуплять; док., перех., розм. Придбати за гроші; купити. Лягав спати Михайло, може, не раз з потайною надією, що от ведмідь знов одвідає, і вночі не спав, прислухавсь, і бравсь за рушницю, що собі покупив (Вовчок, I, 1955, 344); Тим часом покупили ми собі грунт без хати за сто карбованців, - саме понад нашою річкою Тікичем (Крим., Вибр., 1965, 371); // Купити в якій-небудь кількості (про все або багато чогось); накупити. Вони посправляли собі нові свитки, а декотрі пошили сині суконні жупани, покупили ясні червоні одеські пояси, нові смушеві шапки (Н.-Лев., II, 1956, 231).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покуплю | покупимо |
2 особа | покупиш | покупите |
3 особа | покупить | покуплять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покупив | покупили |
Жіночий рід | покупила | |
Середній рід | покупило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покупімо | |
2 особа | покупи | покупіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покупивши |