полінуватися
ПОЛІНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Не зробити чогось через лінощі, проявити ледарство в якій-небудь справі. - Не полінуйсь провіять [горох] (Г.-Арт., Байки.., 1958, 58); [Xурщик:] Справді, мені пана мого треба бачити! Підіть-но, підіть, не полінуйтеся - покличте його сюди (Вас., III, 1960, 201); - Полінувався, не вивчив уроку, от тобі й двійка! (Донч., VI, 1957, 514).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полінуюся | полінуємося |
2 особа | полінуєшся | полінуєтеся |
3 особа | полінується | полінуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | полінувався | полінувалися |
Жіночий рід | полінувалася | |
Середній рід | полінувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полінуймося | |
2 особа | полінуйся | полінуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | полінувавшись |