помазаник
ПОМАЗАНИК, а, ч., церк., заст. Те саме, що помазанець. - Уже нема нашого царя-батюшки.. - Що ж мені тепер робити з помазаником божим?.. - і показав [Колошматенко] на портрет [царя] (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 136); - А за помазаника божого ви не бачили злиднів? (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 60); Папський помазаник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | помазаник | помазаники |
Родовий | помазаника | помазаників |
Давальний | помазаникові, помазанику | помазаникам |
Знахідний | помазаника | помазаників |
Орудний | помазаником | помазаниками |
Місцевий | на/у помазанику, помазаникові | на/у помазаниках |
Кличний | помазанику | помазаники |