помаранч
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | помаранч | помаранчі |
Родовий | помаранча | помаранчів |
Давальний | помаранчеві, помаранчу | помаранчам |
Знахідний | помаранч | помаранчі |
Орудний | помаранчем | помаранчами |
Місцевий | на/у помаранчі, помаранчу, помаранчеві | на/у помаранчах |
Кличний | помаранчу | помаранчі |
помаранчевий
ПОМАРАНЧЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до помаранча і помаранч. Насамперед [на Капрі] - виноград.. Рядом з ним садки, повні помаранчевих і цитринових дерев (Коцюб., III, 1956, 332); В кам'яних будинках, оточених помаранчевими садами, мліли від спеки іноземні посли (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 285); // Вигот. з плодів помаранчі. Зовсім розгублений сів я пити чай з помаранчевим варенням (Ю. Янов., II, 1958, 122); Василько випив півпляшки помаранчевого ситра (Сміл., Крила, 1954, 23).
2. Який має колір шкірки помаранчі; оранжево-червоний. Промені сонця помаранчевого кольору малюють якийсь гротеск на стіні (Вільде, Винен.., 1959, 43).
3. у знач. ім. помаранчеві, вих, мн. Підродина родини рутових, яка включає цитрусові й деякі інші субтропічні вічнозелені рослини.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | помаранчевий | помаранчева | помаранчеве | помаранчеві |
Родовий | помаранчевого | помаранчевої | помаранчевого | помаранчевих |
Давальний | помаранчевому | помаранчевій | помаранчевому | помаранчевим |
Знахідний | помаранчевий, помаранчевого | помаранчеву | помаранчеве | помаранчеві, помаранчевих |
Орудний | помаранчевим | помаранчевою | помаранчевим | помаранчевими |
Місцевий | на/у помаранчевому, помаранчевім | на/у помаранчевій | на/у помаранчевому, помаранчевім | на/у помаранчевих |