поморщитися
ПОМОРЩИТИСЯ, щуся, щишся, док. 1. Вкритися зморшками (див. зморшка 1). Вони [чоловіки] люблять жінок, поки жінки молоді, а як лиш жінка трохи поморщиться, тоді шукають собі інших (Март., Тв., 1954, 446); // тільки 3 ос. Зібратися в зморшки (про шкіру на обличчі, тілі людини або тварини і т. ін.). На його пальцях, навіть на долонях, шкура так поморщилась та порепалась, ніби потріскалась на жару (Н.-Лев., II, 1956, 172); Молоде чоло поморщилося, очі стратили свій погідний, сонячний блиск (Фр., II, 1950, 291); Поморщилась [у Софії] шия, побабіло обличчя (Гончар, Таврія, 1952, 145).
2. Зморщити лице, зробити гримасу, скривитися під впливом якого-небудь неприємного почуття. Поморщившись, закопилив [сотник] губу.. та й пішов у світлицю (Кв.-Осн., II, 1956, 205); Горленко поморщився і відвернувся. Він почував себе погано не тільки фізично, але й морально (Тулуб, Людолови, І, 1957, 12).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поморщуся | поморщимося |
2 особа | поморщишся | поморщитеся |
3 особа | поморщиться | поморщаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поморщився | поморщилися |
Жіночий рід | поморщилася | |
Середній рід | поморщилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поморщмося | |
2 особа | поморщся | поморщтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поморщившись |