помісний
ПОМІСНИЙ, помісна, помісне. Прикм. до помісь 1. З одержанням у результаті схрещування помісних тварин робота селекціонера не закінчується, а тільки починається (Наука.., 8, 1956,32); Помісні курчата краще виживають (Птахівн., 1955, 9).
ПОМІСНИЙ, а, е. Прикм. до помістя. Поряд з боярськими та монастирськими вотчинами виникло помісне землеволодіння (Іст. СРСР, І, 1957, 96).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | помісний | помісна | помісне | помісні |
Родовий | помісного | помісної | помісного | помісних |
Давальний | помісному | помісній | помісному | помісним |
Знахідний | помісний, помісного | помісну | помісне | помісні, помісних |
Орудний | помісним | помісною | помісним | помісними |
Місцевий | на/у помісному, поміснім | на/у помісній | на/у помісному, поміснім | на/у помісних |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | помісний | помісна | помісне | помісні |
Родовий | помісного | помісної | помісного | помісних |
Давальний | помісному | помісній | помісному | помісним |
Знахідний | помісний, помісного | помісну | помісне | помісні, помісних |
Орудний | помісним | помісною | помісним | помісними |
Місцевий | на/у помісному, поміснім | на/у помісній | на/у помісному, поміснім | на/у помісних |