понапувати
ПОНАПУВАТИ, аю, аєш і ПОНАПОЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Дати напитися багатьом, вгамувати спрагу багатьох. - Куди ти?.. - каже Христя. - Та я тільки худобу понапуваю, - одмовив він (Мирний, І, 1949, 307); Край.. села над ставком понапували [Юрко і Катя] й нагодували коней (Коз., Вибр., 1947, 82).
2. Упоїти, зробити п'яними багатьох. Отакі самі, як Гризотенко, понапоювали своїх сусідок і подружок (Речм., Твій побратим, 1962, 23).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понапуваю | понапуваємо |
2 особа | понапуваєш | понапуваєте |
3 особа | понапуває | понапувають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понапував | понапували |
Жіночий рід | понапувала | |
Середній рід | понапувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понапуваймо | |
2 особа | понапувай | понапувайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понапувавши |