понатирати
ПОНАТИРАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Натерти чим-небудь багатьох, якусь кількість чогось. Понатирала [Марта] тертим угіллям щоки так, що здавалась старою й довгообразою (Н.-Лев., III, 1956, 78).
2. Вичистити до блиску тертям багато чогось. Понатирати паркет у кімнатах.
3. Пошкодити шкіру тертям у багатьох місцях. Мені видається, що на руках і на шиї у мене видно червоні сліди, що понатирали кайдани та ярмо неволі (Л. Укр., V, 1956, 34).
Понатирати мозолі - те саме, що Натерти мозолі (мозолю, мозоля) (у багатьох місцях, також про багатьох) (див. натирати). Біла кофтинка на ній теж пітна і пилом прибита, руки ганчірками позав'язувані, - видно, мозолі понатирала (Руд., Остання шабля, 1959, 368).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понатираю | понатираємо |
2 особа | понатираєш | понатираєте |
3 особа | понатирає | понатирають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понатирав | понатирали |
Жіночий рід | понатирала | |
Середній рід | понатирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понатираймо | |
2 особа | понатирай | понатирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понатиравши |