понаходити
ПОНАХОДИТИ 1, имо, ите, док. Прийти куди-небудь (про багатьох). - Що це за люди і чого вони понаходили сюди? - спиталася Христя. - Це з слободи по ділу (Мирний, III, 1954, 308); До нас понаходили шофери, поприбивалося кілька місцевих мисливців (Вишня, II, 1956, 407).
ПОНАХОДИТИ2, джу, диш, док., перех. Те саме, що познаходити.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понаходжу | понаходимо |
2 особа | понаходиш | понаходите |
3 особа | понаходить | понаходять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понаходив | понаходили |
Жіночий рід | понаходила | |
Середній рід | понаходило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понаходьмо | |
2 особа | понаходь | понаходьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понаходивши |