поніжити
ПОНІЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Ніжити якийсь час. Батько тієї дитини.. кликне з вулиці до себе, і щоб воно за товариством не скучало, посадить біля себе та й приголубить, і поніжить (Кв.-Осн., II, 1956, 23); Ось вона, присівши на камені, опустить руку в джерельно чисту, холодну течію, поніжить трохи її, потім умиється (Гончар, І, 1954, 536).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поніжу | поніжимо |
2 особа | поніжиш | поніжите |
3 особа | поніжить | поніжать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поніжив | поніжили |
Жіночий рід | поніжила | |
Середній рід | поніжило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поніжмо | |
2 особа | поніж | поніжте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поніживши |