попанувати
ПОПАНУВАТИ, ую, уєш, док. Панувати якийсь час. Якби тобі довелося В нас попанувати, То знав би ти, пане-брате, Як їх називати, Отих твоїх безталанних Дівчаток накритих (Шевч., II, 1963, 209); // Жити по-панському якийсь час. - Ти б, серце, вічно панувати хотіла. Доволі. Попанувала, і годі (Коцюб., II, 1955, 388).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попаную | попануємо |
2 особа | попануєш | попануєте |
3 особа | попанує | попанують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попанував | попанували |
Жіночий рід | попанувала | |
Середній рід | попанувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попануймо | |
2 особа | попануй | попануйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попанувавши |