поповодити
ПОПОВОДИТИ, воджу, водиш, док., перех., розм. 1. Водити багато разів; водити тривалий час. - Ми посадимо їх спершу у холодну.., а далі гукнемо їх сюди, дамо їм по чарці.. А коли б почала яка брикатися - знову в холодну. Яка б уперта не була, а як поповодять так до півночі, - пом'якшає (Вас., IV, 1960, 27).
2. Приховуючи справжній стан справи або наміри, дурити кого-небудь тривалий час. [Павло:] Хіба ж не казав: підожди до весни, свататиму? [Мотря:] Поповодив весну, потім водив до осені та ще хотів поповодить? (Кроп., II, 1958, 360); [Безсмертна:] Ой поповодив же [Грисюк] мене. Два дні нічого не могла добитись. Думав, що я шпигунка (Баш, П'єси, 1958, 27).
@ Поповодити за ніс кого - те саме, що Водити за ніс (багато разів, тривалий час) (див. водити). - Підожди, стріну я тебе де-небудь, уже ж правди допитаюся; та вже ж і за ніс поповоджу!.. (Мирний, III, 1954, 40).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поповоджу | поповодимо |
2 особа | поповодиш | поповодите |
3 особа | поповодить | поповодять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поповодив | поповодили |
Жіночий рід | поповодила | |
Середній рід | поповодило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поповодімо | |
2 особа | поповоди | поповодіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поповодивши |