попрілий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | попрілий | попріла | попріле | попрілі |
Родовий | попрілого | попрілої | попрілого | попрілих |
Давальний | попрілому | попрілій | попрілому | попрілим |
Знахідний | попрілий, попрілого | попрілу | попріле | попрілі, попрілих |
Орудний | попрілим | попрілою | попрілим | попрілими |
Місцевий | на/у попрілому, попрілім | на/у попрілій | на/у попрілому, попрілім | на/у попрілих |
попріти
ПОПРІТИ, іє, док. 1. Зіпсуватися від надмірної вологості й тепла. Попріли усі стоги (Сл. Гр.); Думали було гречку змолотить, коли кинулись до неї, аж вона чисто попріла (Україна.., І, 1960, 315); - Пшениця - перший сорт, та жаль... підтекла, попріла вся (Гончар, II, 1959, 160); // Набути стану запалення від перегрівання й поту (про шкіру).
2. Упріти, вкритися потом (про всіх або багатьох).
3. над чим, перен., розм. Докласти чимало зусиль, виконуючи яку-небудь роботу.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попрію | попріємо |
2 особа | попрієш | попрієте |
3 особа | попріє | попріють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попрів | попріли |
Жіночий рід | попріла | |
Середній рід | попріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попріймо | |
2 особа | попрій | попрійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попрівши |