попустувати
ПОПУСТУВАТИ1, ую, уєш, док. Пустувати якийсь час. Хлопці попустували трохи, а далі.. майнули на базар (Коцюб., І, 1955, 132); Гостра, неспокійна Па-лажка таки й ненавидить Михайла. Якийсь уже він поважний дуже: ні похихотіти з ним, ні попустувати (Тесл., З книги життя, 1949, 102); Дівчата кинулися геть із ферми, почали крутити одна одну, наче в танці. Раді, бач, що роботу припинено і можна попустувати (Кучер, Прощай.., 1957, 241).
ПОПУСТУВАТИ2, ує, док. Бути порожнім, не зайнятим ким-, чим-небудь, незаселеним і т. ін. якийсь час.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попустую | попустуємо |
2 особа | попустуєш | попустуєте |
3 особа | попустує | попустують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попустував | попустували |
Жіночий рід | попустувала | |
Середній рід | попустувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попустуймо | |
2 особа | попустуй | попустуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попустувавши |