порожняком
ПОРОЖНЯКОМ, присл., розм. Те саме, що порожнем 1. Як ні з чим в млин, так порожняком додому (Номис, 1864, № 7134); Йон їхав порожняком по снопи на поле й не помітив, як Гашіца ззаду стрибнула на віз і причаїлась (Коцюб., І, 1955, 248); Христі дихається легко, наче вона несла, несла щось важке через силу, а тепер кинула і йде собі порожняком (Григ., Вибр., 1959, 205); - Оце ж їздив до Атбасара за шифером і порожняком повертаюсь (Хор., Ковила, 1960, 8).
порожняк
ПОРОЖНЯК, ч. 1. род. а. Порожній, нічим не навантажений поїзд; валка порожніх підвід і т. ін. Минула година і друга, а поїзда все не було. Нарешті.., важко сопучи, до станції підповз довжелезний порожняк (Головко, II, 1957, 457); *У порівн. Цить! Заторохтіла, як порожняк по дорозі! (Коцюб., І, 1955, 38).
2. род. у, збірн. Сукупність незавантажених транспортних засобів. Розгорнулося змагання за відмінний стан відкотних гірничих виробок і безперебійне постачання добувних забоїв порожняком (Ком. Укр., 9, 1964, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | порожняк | порожняки |
Родовий | порожняку | порожняків |
Давальний | порожнякові, порожняку | порожнякам |
Знахідний | порожняк | порожняки |
Орудний | порожняком | порожняками |
Місцевий | на/у порожняку | на/у порожняках |
Кличний | порожняку | порожняки |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | порожняк | порожняки |
Родовий | порожняка | порожняків |
Давальний | порожнякові, порожняку | порожнякам |
Знахідний | порожняк | порожняки |
Орудний | порожняком | порожняками |
Місцевий | на/у порожняку | на/у порожняках |
Кличний | порожняку | порожняки |