пороздавати
ПОРОЗДАВАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Роздати все або багато чого-небудь. Прийшла влада робітників - Панів розігнала! Землю людям найбіднішим Всю пороздавала (Укр.. думи.., 1955, 459); Була у неї земелька, скотинка, був і вітрячок, та як зосталася удовою, та й пороздавала усе: землю - на скіпщину, вітряк - з мірки (Кв.-Осн., II, 1956, 422).
2. Віддати на виховання, у найми і т. ін. (дітей). Жінка втекла від чоловіка на службу, дітей забрала і між людей пороздавала (Фр., II, 1950, 202).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пороздаю | пороздаємо |
2 особа | пороздаєш | пороздаєте |
3 особа | пороздає | пороздають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пороздавав | пороздавали |
Жіночий рід | пороздавала | |
Середній рід | пороздавало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пороздаймо | |
2 особа | пороздай | пороздайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пороздававши |