порозказувати
ПОРОЗКАЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех., про що, розм. за що, також з підрядним додатковим. Розказати багато чого-небудь; порозповідати. - Ет, мамо! будьте ласкаві, тепер покиньте мене: потім порозказую геть усе (Крим., А. Лаговський, II, 1905, 25); Не криється баба [знахарка]: тільки зачепи - вона тобі повну торбу розкаже.. Ото слухають, слухають дівчата, та: «Бабо-бабо! От ми од вас хліб одіб'ємо - нащо все порозказували?» (Дн. Чайка, Тв., 1960, 25); // Розказати багатьом що-небудь. Ці панни порозказують всім у цілому повіті за дикий бал (Н.-Лев., II, 1956, 72).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозказую | порозказуємо |
2 особа | порозказуєш | порозказуєте |
3 особа | порозказує | порозказують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозказував | порозказували |
Жіночий рід | порозказувала | |
Середній рід | порозказувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозказуймо | |
2 особа | порозказуй | порозказуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозказувавши |