порубцьований
ПОРУБЦЬОВАНИЙ, а, е. Покритий рубцями, шрамами і т. ін. Його порубцьоване обличчя весь час посмикувалося (Гончар, Новели, 1954, 76); Тепер Шаптала побачив нарешті комендантове обличчя. Воно мало тільки одну половину. Друга половина була вщент знівечена, пошрамована, пошматована, порубцьована (Загреб., Спека, 1961, 8).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | порубцьований | порубцьована | порубцьоване | порубцьовані |
Родовий | порубцьованого | порубцьованої | порубцьованого | порубцьованих |
Давальний | порубцьованому | порубцьованій | порубцьованому | порубцьованим |
Знахідний | порубцьований, порубцьованого | порубцьовану | порубцьоване | порубцьовані, порубцьованих |
Орудний | порубцьованим | порубцьованою | порубцьованим | порубцьованими |
Місцевий | на/у порубцьованому, порубцьованім | на/у порубцьованій | на/у порубцьованому, порубцьованім | на/у порубцьованих |