посправляти
ПОСПРАВЛЯТИ, яю, яєш, док., перех., розм. 1. Справити, придбати багато чого-небудь, перев. з одежі (також про багатьох). Заробила собі доволі грошей, посправляла одежину (Н.-Лев., III, 1956, 257); На покрову знов посправляю їм [хлопцям] сорочки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 85); Посправляв [Михайлик] і для матінки, що їй було потрібне, все добре та гарне (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 243).
2. Полагодити все або багато чогось. Два дні трудилися щосили, З зорі, як кажуть, до зорі! І дров із лісу навозили, І посправляли димарі... (Воскр., І всерйоз.., 1960, 89).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посправляю | посправляємо |
2 особа | посправляєш | посправляєте |
3 особа | посправляє | посправляють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посправляв | посправляли |
Жіночий рід | посправляла | |
Середній рід | посправляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посправляймо | |
2 особа | посправляй | посправляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посправлявши |