постарітися
ПОСТАРІТИСЯ, аріюся, арієшся, док., розм. Те саме, що постаріти 1. - Коло старих і сам постарієшся, а коло молодих і сам помолодшаєш (Н.-Лев., II, 1956, 134); - Голубонько моя, сестричко, скажи мені, яке тобі горе, що тобі сталося, що ти зблідла та постарілася так? - допитувала Мелашка (Л. Янов., І, 1959, 267); Важко було Лисичці хліба добувати. Постарілася вже, послабла, а їсти хочеться (Фр., IV, 1950, 79); Минуло багато років. Постарілись і Іван Іванович, і його брат, і його дружина (Рильський, Веч. розмови, 1964, 26).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постаріюся | постаріємося |
2 особа | постарієшся | постарієтеся |
3 особа | постаріється | постаріються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | постарівся | постарілися |
Жіночий рід | постарілася | |
Середній рід | постарілося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постаріймося | |
2 особа | постарійся | постарійтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | постарівшись |