потерпілий
ПОТЕРПІЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до потерпіти. В місцях, потерпілих від злої навали, ми все, що зруйновано, знов збудували (Забіла, Малим.., 1958, 16).
2. у знач. прикм. Який зазнав чогось важкого, неприємного, дістав фізичну або моральну травму. На стінах висіли в позолочених рамах картини: ведмеді в лісі, буря на морі - страшні хвилі ось-ось поглинуть купку потерпілих людей (Юхвід, Оля, 1959, 223); * Образно. Сава біжить до майстерні взяти потрібні запасні частини для потерпілого трактора (Гончар, Дорога.., 1953, 14); // у знач. ім. потерпілий, лого, ч.; потерпіла, лої, ж. Людина, що дістала фізичну травму, зазнала матеріальних втрат, кривди і т. ін. У грудях Зіньки похололо. Їй здалось, що збитий з ніг чоловік уже мертвий.. Не пам'ятає, як кинулась на допомогу потерпілому (Шиян, Баланда, 1957, 11); Я приготувався слухати нарікання й докори і вже думав про те, як би знайти якесь добре слово для потерпілого, підтримати його в біді (Збан., Малин. дзвін, 1958, 265).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | потерпілий | потерпілі |
Родовий | потерпілого | потерпілих |
Давальний | потерпілому | потерпілим |
Знахідний | потерпілого | потерпілих |
Орудний | потерпілим | потерпілими |
Місцевий | на/у потерпілому, потерпілім | на/у потерпілих |
Кличний | потерпілий | потерпілі |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | потерпілий | потерпіла | потерпіле | потерпілі |
Родовий | потерпілого | потерпілої | потерпілого | потерпілих |
Давальний | потерпілому | потерпілій | потерпілому | потерпілим |
Знахідний | потерпілий, потерпілого | потерпілу | потерпіле | потерпілі, потерпілих |
Орудний | потерпілим | потерпілою | потерпілим | потерпілими |
Місцевий | на/у потерпілому, потерпілім | на/у потерпілій | на/у потерпілому, потерпілім | на/у потерпілих |