потогінний
ПОТОГІННИЙ, а, е. 1. Який спричиняє посилене виділення поту. Квітки нагідок вживають як сечогінний та потогінний засіб (Хлібороб Укр., 7, 1968, 46); // у знач. ім. потогінне, ного, с . Лікарський засіб, який спричиняє посилене виділення поту.
2. перен., рідко. Який забирає багато сил. Робота була такою потогінною, що ввечері робітники падали від виснаження (Минко, Вибр., 1952, 427).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | потогінний | потогінна | потогінне | потогінні |
Родовий | потогінного | потогінної | потогінного | потогінних |
Давальний | потогінному | потогінній | потогінному | потогінним |
Знахідний | потогінний, потогінного | потогінну | потогінне | потогінні, потогінних |
Орудний | потогінним | потогінною | потогінним | потогінними |
Місцевий | на/у потогінному, потогіннім | на/у потогінній | на/у потогінному, потогіннім | на/у потогінних |