потойбіч
ПОТОЙБІЧ, присл., розм. На тому боці, на протилежному боці. О ні, потойбіч не всвітає [світає]. Лиш відгук іноді... неясний... долітає - а-е... а-е... (Тич., І, 1946, 170); Тієї ж ночі, коли місяць почервонів і став схилятись до лісів потойбіч, .. з Будутина виїхав вершник (Скл., Святослав, 1959, 269).