потрафляти
ПОТРАФЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПОТРАФИТИ, флю, фиш; мн. потрафлять; док., розм. 1. кому, чому, на кого - що. Діяти так, як подобається кому-небудь, згідно з певними вимогами; догоджати комусь. Знав Агапіт, що християнство - це вік похилий. Воно виникло, щоб потрафляти й догоджати старим, знищеним, знесиленим людям (Загреб., Диво, 1968, 474); - Ми на ваш смак не годні потрафити (Хотк., II, 1966, 74); Немало молодих вважають словесну «закучерявленість» мало не виявом сучасного стилю, новою манерою - отож і прагнуть потрафити моді (Літ. Укр., 7.IX 1971, 3).
2. рідко. Те саме, що потрапляти 1, 5. - В корабель уже потрафляли набої. Швидко впала мачта (Ю. Янов., II, 1958, 74); - Чи Птахи не будують гнізд із такого мізерного матеріалу, без ніяких приладів і так штучно та майстерно, що ніякий людський майстер не потрафить дорівняти їм? (Фр., IV, 1950, 127).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потрафляю | потрафляємо |
2 особа | потрафляєш | потрафляєте |
3 особа | потрафляє | потрафляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потрафлятиму | потрафлятимемо |
2 особа | потрафлятимеш | потрафлятимете |
3 особа | потрафлятиме | потрафлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потрафляв | потрафляли |
Жіночий рід | потрафляла | |
Середній рід | потрафляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потрафляймо | |
2 особа | потрафляй | потрафляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | потрафляючи | |
Минулий час | потрафлявши |