потроєний
ПОТРОЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до потроїти.
2. у знач. прикм. Збільшений втроє. Куб двочлена дорівнює кубові першого члена плюс потроєний добуток квадрата першого члена на другий плюс потроєний добуток першого члена на квадрат другого плюс куб другого члена (Алг., І, 1956, 59); // Тричі повторений. В застиглому повітрі лунко гримнув потроєний залп (Юхвід, Оля, 1959, 249); // Значно більший проти звичайного, посилений. - Всі ми.. воювали з потроєною силою і злістю (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 28); З раннього ранку потоком пливуть на базар юрби приїжджих, наповняють свої торбинки і чемодани, щоб потім, на пляжах, все це пожерти з потроєним апетитом (М. Ол., Леся, 1960, 120); Часу для завершення підготовки до зими залишилося дуже мало. Лише працюючи з потроєною енергією, можна ще надолужити прогаяне (Рад. Укр., 1.ХІ 1960, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | потроєний | потроєна | потроєне | потроєні |
Родовий | потроєного | потроєної | потроєного | потроєних |
Давальний | потроєному | потроєній | потроєному | потроєним |
Знахідний | потроєний, потроєного | потроєну | потроєне | потроєні, потроєних |
Орудний | потроєним | потроєною | потроєним | потроєними |
Місцевий | на/у потроєному, потроєнім | на/у потроєній | на/у потроєному, потроєнім | на/у потроєних |