похазяйнувати
ПОХАЗЯЙНУВАТИ і рідше ПОХАЗЯЇНУВАТИ, ую, уєш, док. 1. Док. до хазяйнувати, хазяїнувати. В неї, окрім сього двору, не було ні садиби, ані кроку землі своєї: усе спродане.. Князь то так, панотець її вельможний, - похазяйнував (Вовчок, І, 1955, 259); Побита рама висіла тілько на одному прибої.. - Та хто б се такий був тут? Похазяїнував добре (Мирний, IV, 1955, 190).
2. Хазяйнувати якийсь час. - Я йду з села днів на чотири. Негайна справа є. Доведеться тобі похазяйнувати тут замість мене (Донч., II, 1956, 63).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похазяйную | похазяйнуємо |
2 особа | похазяйнуєш | похазяйнуєте |
3 особа | похазяйнує | похазяйнують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | похазяйнував | похазяйнували |
Жіночий рід | похазяйнувала | |
Середній рід | похазяйнувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похазяйнуймо | |
2 особа | похазяйнуй | похазяйнуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | похазяйнувавши |