поцяткувати
ПОЦЯТКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Док. до цяткувати. Було мамі і напряду, і вишию, і зварю, і поперу, і помажу, і піч поцяткую (Ю. Янов., І, 1954, 80).
2. перен. У великій кількості вкрити яку-небудь поверхню. Вилися бистрі щурики над нами, Із нірок вилітаючи своїх, Що геть поцяткували надбережжя - Круту й високу глиняну стіну (Рильський, Зграя.., 1960, 52).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поцяткую | поцяткуємо |
2 особа | поцяткуєш | поцяткуєте |
3 особа | поцяткує | поцяткують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поцяткував | поцяткували |
Жіночий рід | поцяткувала | |
Середній рід | поцяткувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поцяткуймо | |
2 особа | поцяткуй | поцяткуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поцяткувавши |