почаювати
ПОЧАЮВАТИ, юю, юєш, док., розм. Провести час за питтям чаю. - А ти все десь дляєшся, гаєшся й не сподобляєш нас своїми одвідинами, щоб вкупі з нами почаювати, - сказала Майбородиха (Н.-Лев., IV, 1956, 283); Тут же невеликими купками сиділи навколо самоварів ті, хто любив увечері почаювати (Шовк., Інженери, 1948, 347).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почаюю | почаюємо |
2 особа | почаюєш | почаюєте |
3 особа | почаює | почаюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | почаював | почаювали |
Жіночий рід | почаювала | |
Середній рід | почаювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почаюймо | |
2 особа | почаюй | почаюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | почаювавши |