почорнити
ПОЧОРНИТИ, ню, ниш, перех. Док. до чорнити. В кварті зробилася густа чорна юшка, що мастила хлопцям лиця й почорнила їм язики (Март., Тв., 1954, 151); Жар.. притьмарив хлопцеві очі, стягнув і почорнив щоки (Стельмах, II, 1962, 395); Кажуть, брехня до людини не пристане, але почорнить, як та сажа (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 162).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почорню | почорнимо |
2 особа | почорниш | почорните |
3 особа | почорнить | почорнять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | почорнив | почорнили |
Жіночий рід | почорнила | |
Середній рід | почорнило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почорнімо | |
2 особа | почорни | почорніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | почорнивши |