пошмагати
ПОШМАГАТИ, аю, аєш, док., розм., перех. Дуже побити (батогом або різкою). Сказав Явтух Рябку: - оце тебе за те По жижках.. так гарно пошмагали, Що Пан із Панею сю цілу ніч не спали (Г.-Арт., Байки.., 1958, 52); // Побити, поламати, обчухрати (дощем, градом). Не встигла передова ланка вдатися до рятівних робіт, як тендітні рослини всуціль пошмагав градобій (Рад. Укр., 5.Х 1961, 2).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пошмагаю | пошмагаємо |
2 особа | пошмагаєш | пошмагаєте |
3 особа | пошмагає | пошмагають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пошмагав | пошмагали |
Жіночий рід | пошмагала | |
Середній рід | пошмагало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пошмагаймо | |
2 особа | пошмагай | пошмагайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пошмагавши |