пощепити
ПОЩЕПИТИ1, щеплю, щепиш; мн. пощеплять; док., перех. Поколоти на тріски. Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (Гончар, І, 1954, 206).
ПОЩЕПИТИ2, щеплю, щепиш; мн. пощеплять; док., перех., рідко. Зробити щеплення всім або багатьом. [Бекер:] Ми ходили до цілюрика [цирульника] Шміта, щоб нас пощепив (Л. Укр., IV, 1954, 227).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пощеплю | пощепимо |
2 особа | пощепиш | пощепите |
3 особа | пощепить | пощеплять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пощепив | пощепили |
Жіночий рід | пощепила | |
Середній рід | пощепило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пощепімо | |
2 особа | пощепи | пощепіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пощепивши |