по-його
ПО-ЙОГО, присл., розм. Так, як він; // Відповідно до його поглядів, думок, звичаїв і т. ін. У хаті не знайшлося нічого такого, щоб не по-його стояло або лежало (Мирний, III, 1954, 54); - Навесні, як шофери наші в халепу попали в поїздці, майстер - давай тільки в прокуратуру передамо, а Левко Іванович йому: е, ні-ні, постривай... Спершу самі розберемось.. А таки ж по-його й вийшло. Та ще як тепер хлопці працюють! (Гончар, Тронка, 1963, 277).