предвічний
ПРЕДВІЧНИЙ, а, е, заст., уроч. Передвічний. Як буду здужать, То над самим Флегетоном Або над Стіксом, у раю, Неначе над Дніпром широким, В гаю - предвічному гаю, Поставлю хаточку (Шевч., II, 1963, 423); Гармати виважували землю з її предвічної постелі (Стеф., І, 1949, 195); Предвічна мужицька журба точить день і ніч твою голову (Козл., Сонце.., 1957, 66).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | предвічний | предвічна | предвічне | предвічні |
Родовий | предвічного | предвічної | предвічного | предвічних |
Давальний | предвічному | предвічній | предвічному | предвічним |
Знахідний | предвічний, предвічного | предвічну | предвічне | предвічні, предвічних |
Орудний | предвічним | предвічною | предвічним | предвічними |
Місцевий | на/у предвічному, предвічнім | на/у предвічній | на/у предвічному, предвічнім | на/у предвічних |