престижний
ПРЕСТИЖНИЙ, -а, -е. 1. Стос. до престижу, пов'язаний з турботою про престиж. 2. Такий, що свідчить про престиж чого-небудь; такий, що високо котирується, має перевагу в очах суспільства, якої-небудь групи людей; такий, що є засобом досягнення престижу.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | престижний | престижна | престижне | престижні |
Родовий | престижного | престижної | престижного | престижних |
Давальний | престижному | престижній | престижному | престижним |
Знахідний | престижний, престижного | престижну | престижне | престижні, престижних |
Орудний | престижним | престижною | престижним | престижними |
Місцевий | на/у престижному, престижнім | на/у престижній | на/у престижному, престижнім | на/у престижних |